Я САМ! НЕ ЗЛЯКАЙТЕ САМОСТІЙНІСТЬ

Коли маля лише з'являється на світ, воно просто не може вижити без допомоги батьків. Адже мама годує його грудьми, тато купає і переодягає, батьки забезпечують необхідні умови для комфортного перебування новонародженого у нашому світі. Але час йде, маля все більше і більше освоює різноманітні навички та уміння. Дитина починає самостійно пересуватися - спочатку повзучи, потім ходити, у неї розвивається мова, вона починає проявляти характер і відчувати себе індивідуальністю. І ось в такий момент, коли вона відчуває себе як особистість, стає маленьким чоловічком, їй все хочеться робити самостійно. Дуже важливо саме на цьому етапі не злякати ініціативу малюка.

НЕЗРУЧНІСТЬ ДЛЯ БАТЬКІВ

Поки дитина маленька, звичайно швидкість, з якою вона може, наприклад, надіти кофтину або колготки, залишає бажати кращого. А якщо говорити про умивання, миття посуду або прання речей (а все це малюк теж хоче робити сам, копіюючи дорослих), то ці величезні калюжі по всій підлозі ну ніяк не радують тата і маму. І, звичайно ж, простіше нічого не давати робити дитині, адже вона ще маленька, батьки зроблять все це швидше і акуратніше. Але чи правильно це?

У ті моменти, коли ваше маля проявляє бажання зробити щось самостійно, постарайтеся в міру можливості не відмовляти йому. Якщо немає часу діждатися, поки дитина повністю збереться на прогулянку самостійно, то запропонуєте їй компромісний варіант: вона надягає кофтину, а мама штанці або спідничку і т.д. А краще, в такий період життя вашої сім'ї, починати збори хвилин на 15-20 раніше, з урахуванням того, що вашому малюку необхідно більше часу, чим, якби ви самі одягали його.

РОЗВИТОК ДИТИНИ

Чим більше можливостей для прояву самостійності ви даватимете своєму чаду, тим швидше воно опанує багато навиків і умінь, і тим швидше розвиватиметься. Більш того, окрім щоденних побутових ситуацій, в яких маля може проявити свою самостійність, батьки повинні спеціально моделювати подібні умови. Хай це буде в ігровій формі, хай не все виходитиме відразу, але дитину потрібно стимулювати і обов'язково хвалити при щонайменшому успіху.

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ВІДМОВ

Якщо батьки постійно відмовляють дитині в прояві самостійності, то у результаті можуть отримати дитину, що озлоблюється, ледачу і байдужу. Подумайте самі, якби дорослі у відповідь на свої ініціативи діставали лише відмови, то навряд чи у них би надалі виникло бажання якось проявляти себе. Те ж саме можна сказати про дітей, якщо ви не дасте малюкові можливості самостійних дій раз, інший, третій, то дитина зробить висновок, що їй не потрібно пробувати нічого робити самій, що мамі і татові, з якихось причин, краще робити це за неї. А потім для мами раптом стає сюрпризом відмова дитини прибрати свої іграшки, які вона ж розкидала, або не бажання малюка акуратно складати свій одяг. А чого ж дивуватися, адже батьки самі ж і навчили свою дитину подібній поведінці, не даючи їй змогу проявити самостійність.

ТЕРПІННЯ І ПОХВАЛА

Приймаючи рішення про те, що ви дасте своїй дитині максимум можливостей для поведінки «Я сам!», наберіться терпіння, оскільки вам доведеться багато що доробляти або переробляти за своїм малюком (головне, щоб він цього не помічав), прибирати наслідки самостійної діяльності. Вам потрібно буде значно більше часу приділяти своїй дитині, на відміну від тих ситуацій, коли батьки роблять все за дитину. Але і результати не змусять себе чекати, через якийсь час ви отримаєте дитину, яка в достатній мірі може себе обслуговувати, а мама в цей час зможе більше часу приділити собі або татові. І не забувайте, що однією з основних стимул-реакцій для прояву самостійності є схвалення і підтримка з боку батьків.